В Николаеве презентовали фильм «Человек с табуретом» о путешествии длиною в жизнь

Специальный показ нового украинского документального фильма-путешествия «Человек с табуретом» состоялся на летней площадке Дома офицеров флота. Николаев стал последним городом в рамках всеукраинского тура фильма о режиссере Леониде Кантере. Далее ленту ожидает большой путь по другим странам мира.

В сообщении Агентства развития Николаева говорится:

У фільмі показано подорож Кантера з родиною та друзями до Тихого океану, що тривала рік.

Це остання стрічка мандрівника — на початку червня 2018 року він скоїв самогубство, яке зняв на камеру.

Частину цього відео використали у фільмі.

Загалом у кіно поєднали кадри, зняті Леонідом під час подорожей, інтерв'ю Леонідата учасників експедиції навесні 2018-го та після його смерті.

Також у стрічці анімували казки, які під час подорожі збирала дружина та донька режисера.

Ідея подорожей з табуретом до океанів з’явилася у 2004 році.

Тоді митці вирішили віднести 4 табурети з кухні до 4 океанів.

Кантер разом з друзями знімав свої мандри на камеру та робив з цього фільми.

«Людина з табуретом» — це остання стрічка з цього циклу.

Під час цієї подорожі в аргентинському таксі у Леоніда народилася донька, яку назвали Патагонією.

Режисер фільму «Людина з табуретом» Ярослав Попов сказав:

 

«До чого взявся табурет? Леонід Кантер, мій давній друг, співавтор цього фільму, колись вирішив встати з табурету, на якому сидів на кухні, і взяти його з собою, та піти до океану. Таким чином, спростовуючи міфи про те, що подорожувати складно, а побачити іншу половину земної кулі – це просто неможливо. Кантер довів, що це можна робити без грошей. Він здійснив чотири мандрівки. Він ніс чотири табурети на береги чотирьох океанів. І про це ми робили фільми. Він все це знімав. Це були мистецьки експедиції: вони робили вуличний театр і несли в світ українську культуру. Його остання мандрівка на Тихий океан тривала цілий рік. Вона пролягла від Канади до самого низу, до мису Горн. Цей фільм не тільки про подорож. В ньому є все, і народження, і смерть, є війна, і є українські традиції, та ще багато чого».

 

За словами команди знімальної групи, фільм показали в найбільших кінотеатрах по всій Україні. Також він вже встиг об’їхати 25 найбільших міст США. Його побачили тисячі людей. А деякі кінокритики назвали «головною кіно подією року».

За словами Ярослава Попова, це єдиний випадок в світовому кінематографі, коли передсмертний відеозапис використано у фільмі.

 

«Багато думок після нього філософських про життя і смерть. Про вибір. Але головне для нас – це почуття й емоції наших глядачів. Любов – наш головний меседж. Любов до рідних, до друзів, до тих, хто нас оточує. Щоб ми заглядали їм в очі. Не забували. Ділилися увагою й теплом. Підтримували й берегли один одного. От про це наш фільм», - додав режисер.

 

Стрічка «Людина з табуретом» мала бути маніфестом одвічній силі людських мрій і її потужних дій.

Проте сценарій змінило саме життя, а точніше – подорож, яку безстрашний мрійник вирішив здійснити останньою.

Режисер Ярослав Попов не міг залишити цю подію поза стрічкою, тому первинний задум пережив трансформацію і фільм перетворився на філософсько-пригодницький байопік.

Фільм зробили друзі і колеги Леоніда Кантера.

Раніше ця ж команда створила документальні стрічки «Добровольці Божої Чоти» і «МІФ».

Над фільмом працювала українська студія RidniAnimation.

Музику до фільму записали і надали групи OY soundsystem, BalaklavaBlues, Freel, ДИЛЯ і навіть один з учасників табуретного експедиції.

Фільм демонструвався під відкритим небом, а по закінченню глядачі мали змогу поспілкуватися з режисером картини.

Показ фільму відбувся в рамках Днів сучасного мистецтва у Миколаєві, які проходять за підтримки Українського культурного фонду.